Касса в смартфоне. Как бизнесу законно сэкономить на платежах

Уряд зробив перші кроки для лібералізації системи реєстрації розрахункових операцій (РРО) та суттєвого здешевлення касових апаратів для бізнесу. Минулого тижня було прийнято дві важливі постанови Кабміну – «Про проведення пілотного проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій” (№472) та «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» (№601). Крім того на стадії обговорення громадськістю знаходиться оновлений наказ Мінфіну №547.

Ці рішення відкривають шлях до використання у якості касового апарату звичайних смартфонів та планшетів з відповідним програмним забезпеченням. На практиці це означає зниження вартості РРО у 12-19 разів.

Постанова №472 передбачає запуск пілотного проекту для дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій, з метою подальшого застосування смартфонів та планшетів у якості РРО замість традиційних касових апаратів.

Зміни до Постанови №601 суттєво спрощують використання традиційних РРО та заощаджують час та кошти для підприємців на їх використання. Якщо конкретно, це дає змогу користувачам використовувати книгу ОРО (книга обліку розрахункових операцій) добровільно, тобто тільки при бажанні вести торгівлю при тимчасово відключенному РРО з використанням розрахункових квитанцій. Другий момент – визначити періодичність технічного обслуговування РРО можна самостійно, виходячи з реальними умовами користування ним.

Ці новації повинні якісно змінити ситуацію. Поширена думка, що «РРО – це дорого, складно, небезпечно» повинна нарешті перетворитися «реєстрація та користування РРО – це дешево, просто, безпечно».

Бажано, щоб зміни були прийняті одночасно – загальним «пакетом». Також важливо, щоб виправдалися давні надії на те, що до архіву буде відправлений славнозвісний указ №436 від 1995 року про драконівські санкції за перевищення лімітів залишку готівки.

Описані пропозиції є частиною концепції уряду «e-Receipt», що була анонсована урядом на початку червня. Головний лейтмотив концепту – безкоштовне програмне забезпечення та електронні касові чеки.

Якщо теоретична частина ідеї повністю втілиться і на практиці, це буде справжній прорив – наш ринок отримає підґрунтя для подальшого розвитку новітніх технологій реєстрації розрахункових операцій. Перші напрацювання у цьому сенсі ще у минулому році впровадило держпідприємство ДФС «Укрелекон», яке розробило РРО третього покоління, побудовані на технології захисту інформації у платіжних системах НБУ.

Мова йде про проект ДФС за участі кількох фінансових компаній, які здійснюють переказ коштів без відкриття рахунку та валюто-обмінні операції. Починаючи з 2017 року громадяни, які користуються їхніми послугами можуть отримати фіскальний чек, у тому числі і в електронному вигляді та бути впевненими у захищеності своїх споживацьких прав.

Переказ коштів, наприклад, для погашення кредиту, сплата комунальних послуг або переказ іншої особи має додатковий юридичний захист у вигляді того, що дані про операцію зареєстровані держаної установою, доступні для перегляду за унікальним URL посиланням через Інтернет та можуть бути збереженні на пристрої користувача.

Скептики таких нововведень наполягають, що процес обробки та зберігання фінансової інформації не буде захищеним, у разі, якщо він відбувається на пристрої користувача. Але це не так. Надійність новітніх РРО забезпечується за рахунок того, що вся інформація захищається за технологією платіжної системи НБУ та фіскалізується на серверах ДФС.

Для бізнесу цей проект продемонстрував, що можна використовувати звичайні пристрої, які вже є розпорядженні бізнесу (принтери, комп’ютери). Це означає, що витрати підприємств на фіскалізацію транзакцій скорочуються у 12-19 разів, ніж у разі роботи зі звичайним РРО. Разом з тим, запровадження даної системи дозволило суттєво підвищити контроль над фінансовими транзакціями, фіскалізувавши їх.

Позитивний досвід реалізації окремого проекту є більш ніж вагомим аргументом для його розширення та запуску повноцінного пілоту щодо застосування різних варіантів цифрових РРО.

Однак перед впровадженням такого рішення у «промислових масштабах» необхідно вирішити ряд проблем: перш за все, йдеться про відсутність загальнодоступного сервісу перевірки дійсності фіскальних чеків. Наявність такого сервісу не лише підвищить контроль за дотриманням законодавства в системі реєстрації розрахункових операцій та захисту прав споживачів, а й у подальшому стане основою для створення інших сервісів, як державних (кешбек, повернення громадянам частини витрат), так і приватних.

Ще один момент, на який необхідно звернути увагу, стосується використання даних про зареєстровані операції – зараз це відбувається неефективно. Для Антимонополного комитету ці дані можуть дати оперативну та об’єктивну інформацію про коливання цін на ринку пального з прив'язкою до адреси та часу. МОЗ та Мінфін можуть ефективно контролювати витрати держбюджету на компенсації безкоштовно виданих громадянам ліків за програмою «Доступні ліки». НБУ більше не буде створювати спецрахунки для контролю операцій з переказу коштів без відкриття рахунків, що відволікає обігові кошти бізнесу.

На жаль, сьогодні не існує жодної галузі, в якій не застосовувалися б незаконні та квазізаконні методи ведення бізнесу. Не є винятком і рітейл, точніше весь бізнес-ланцюжок з логістики, дистрибуції, кінцевою ланкою якої є роздріб. Однак за допомогою прогресивного підходу до проблеми РРО уряд зможе хоча б частково зменшити рівень «тіні» в українській економіці.

Андрій Панасюк,
Експерт з питань податкової політики
Реанімаційного Пакету Реформ

Источник